Як на Оболоні стадіони третій рік реконструюють

В Оболонському районі столиці зруйнованими стоять одразу два великі стадіони – ЗОШ №256 (вул. Озерна, 2-А) та ЗОШ №194 (вул. Зої Гайдай, 10-В). Роботи щодо їх облаштування три роки тому ініціювала депутатка Київради від «Солідарності», заступниця голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Людмила Костенко, а переможцем тендерів стала компанія із сумнівною репутацією – ТОВ «Плутон-С». На виконання робіт підприємство мало один рік, але минуло вже два, і за цей час удалося лише зняти старе покриття та засипати поля гравієм. Про це повідомляє «Рух ЧЕСНО» який з’ясовував, куди витрачено майже 70 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію шкільних стадіонів.

Громадський контроль і вибори як час для активізації

За словами жителів району, за рік до парламентських виборів на шкільному стадіоні розпочалися роботи, приїхала спецтехніка.

«Почали знімати верхній шар ґрунту, потім – засипати все гравієм. На той момент ми вже розуміли: мають реконструювати шкільний стадіон. Перші кілька тижнів робота кипіла: працювали й у вихідні, й у вранішній час. Аж раптом усе затихло», – розповідає мешканка Оболоні Тетяна Мілевська.

Киянка пригадує, як уперше публічно звернулася до Людмили Костенко із запитанням, коли поновляться роботи. Як твердить жінка, депутатка відповіла, що гроші є, будівництво триватиме. Але пауза затягнулася ще на рік, доки Мілевська у травні 2019 року знову не поцікавилась у Костенко, чому призупинено реконструкцію шкільного стадіону:

«Це було вже напередодні парламентських виборів, а Костенко збиралася балотуватися до Верховної Ради (округ №217, – прим. ЧЕСНО). Тож узялася знову коментувати. Спочатку прийшла на свято останнього дзвоника до школи №256 та пообіцяла, що роботи поновляться 15 червня. Я ще сміялась із сусідок, які запевняли: «Людочка сказала – зробить» – і питала: «Не уточнила, якого року? «Інколи мені здається, якби вибори відбувалися восени, то ми мали б готовий стадіон».

За кілька тижнів на стадіон приїхала комісія – подивилась та й поїхала.

«Але техніки більше не було. Так і стоїть цей стадіон у бур’янах і смітті, навіть частину паркана вже вкрали. Цікаво, що його реконструкція є у скандальному проекті Детального плану територій (ДПТ) п’яти мікрорайонів Оболоні, який Київрада не ухвалила, тож будівництво взагалі не мало б розпочинатися», – додає місцева мешканка.

У цьому ж проекті ДПТ міститься інформація й про реконструкцію стадіону в сусідньому мікрорайоні – біля школи №194, що також на окрузі Людмили Костенко. Роботи там почалися за два роки після підписання договору з підрядником.

Реконструкцію спортивної арени почали 2019 року, перед парламентськими виборами. На стадіон приїхав один бульдозер, який узявся знімати шар асфальту та перекопувати поле. Згодом самоскиди привезли гравій. Працювали від раннього ранку, а також у вихідні. Так поспішали, що навіть забули поставити навколо будівельного майданчика захисний паркан, тож на місці, де вранці працювала техніка, увечері гралися діти.

«Ми спочатку раділи, що в нашому дворі буде новий, сучасний стадіон, але згодом зрозуміли, що від такої реконструкції стало ще гірше: пил і пісок несе у вікна, дітям нема де грати у футбол, дорослі змушені бігати крос, долаючи перешкоди», – каже вчитель сусідньої школи.

Коли ж вибори минули, а шкільні заняття розпочалися, то на уроки фізкультури школярам 194-ї школи довелося ходити на кілька невеликих спортивних майданчиків, які належать сусідній школі №252, а великий стадіон досі залишається будівельним майданчиком.

Депутатська ініціатива

Реконструкцію обох пришкільних стадіонів ініціювала депутатка Київради від «Солідарності» Людмила Костенко. Це записано в її звіті про виконану роботу за 2017 рік.

Два роки ініціатива чекала на свій час, аби стати частиною виборчої кампанії депутатки бюджетним коштом.

«Ремонт там (на стадіоні школи №256, – прим. ЧЕСНО) почався ще у 2017 році. Робочі зняли ґрунт, засипали щебенем поле і зникли майже на рік. Така ситуація мене категорично не влаштовувала. Я не для того вибивала кошти на цей стадіон, щоб його розваляли і так і залишили», – написала вона у Facebook у червні 2019 року й публічно пообіцяла, що вже цьогоріч облаштують бігові доріжки та трибуни.

Нині Людмила Костенко в коментарі Руху ЧЕСНО каже, що свого часу до неї як до депутатки Київради звернулися місцеві жителі та керівники навчальних закладів із проханням допомогти з реконструкцією. Тож, за її словами, вона взялася домагатися виділення коштів:

«Потрібно було спочатку шукати гроші на проект, а потім – безпосередньо на роботи. Це й було моїм головним завданням».

Зрештою, КМДА, як твердить Костенко, погодилася з її ініціативою.

Згідно з тендерною документацією, на місці старого стадіону біля школи №194 мав постати цілком новий: зі штучним газоном, трибунами на понад 150 місць, місцями для гравців, павільйоном з роздягальнями, тренерською та суддівською. Поряд із полем було заплановано майданчик для мініфутболу, майданчик із тренажерами, яму для стрибків, дитячий майданчик. Стадіон мали обладнати системами охоронної сигналізації та відеоспостереження.

Загальна вартість робіт на стадіоні на вул. Зої Гайдай – 33 мільйони гривень. За ці гроші мали виконати будівельні роботи, придбати устаткування, меблі й інвентар.

На три мільйони дорожчим виявився стадіон на вул. Озерній.

Обидва тендери відбулись у листопаді 2017 року. І в обох перемогло ТОВ «Плутон-С». Саме з ним замовники (стосовно школи №256 на Озерній – КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а щодо школи №194 – Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації) уклали договори, за якими роботи мали закінчитися 2018 року.

Проте наприкінці минулого року пришкільний стадіон на вул. Озерній був уже зруйнований, а на вул. Зої Гайдай до нього ще ніхто не торкався. Паралельно до договорів внесли зміни, відповідно до яких частину робіт підрядник мав виконати 2019 року.

Чому стадіони досі не збудовано, дивується й депутатка Костенко.

«У червні 2019 року представники замовника перестали реагувати на мої запити. Останнє моє депутатське звернення стосовно цього питання було 15 жовтня. Відповідь повинна надійти найближчим часом», – каже вона, коментуючи зупинення будівництва стадіону 256-ї школи.

До того виконавець робіт запевняв, що причинами їх призупинення є необхідність узгодження з КП «Київтеплоенерго» перекладання труб теплопостачання, а також проблеми з Антимонопольним комітетом України. А тим часом Київ витратив на цей об’єкт уже десять мільйонів гривень.

Чому припинили будувати стадіон біля школи №194, четвертий місяць намагаються з’ясувати чиновники Оболонської РДА. Про це вони зазначили у відповіді на запит Руху ЧЕСНО.

«Підрядник мав витратити 2019 року близько п’яти мільйонів гривень, решту – до кінця наступного року», – рахує виконувач обов’язків голови Оболонської РДА Олександр Цибульщак. І це прописано вже в додаткових угодах.

Орбіта «Плутона-С»

ТОВ «Плутон-С«, що стало переможцем тендерів на реконструкцію пришкільних стадіонів, відоме у вузьких колах як фірма, котра годується з комунальних тендерів.

Засновано цю компанію 2012 року зі статутним капіталом у розмірі один мільйон гривень. Основний вид її діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Як і ще понад двадцять інших фірм, її зареєстровано в Києві за адресою: вул. Предславинська, 12, офіс 196.

Засновником і керівником ТОВ «Плутон-С» від 2014 року є Олександр Кірілов. Цікаво, що проживає він саме в Оболонському районі, на вулиці Озерній. А от до 2014-го підприємством володіли юристи Олександр Канцелярук і Віталій Костюк. Як зауважило видання «Bihus.info», людина з прізвищем та ім’ям Олександр Канцелярук фігурувала у скандалі про фейкових донорів ВО «Батьківщина«.

Згідно з даними «Zакупівлі», за час свого існування ТОВ «Плутон-С» освоїло понад 526 млн грн бюджетних грошей за 31 угодою. Починала компанія 2016 року з порівняно невеликих замовлень – капітальних ремонтів огорож та заміни вікон. Найчастіше серед її замовників було комунальне підприємство «Інженерний центр». Більшість об’єктів розташовані саме в Оболонському районі.

ТОВ «Плутон-С» – фігурант кількох кримінальних проваджень. Зокрема, прокуратура підозрювала, що КП «Інженерний центр» у змові з фірмою «Плутон-С» і ТОВ «Армабуд ЛТД» розтратили бюджетні кошти під час капітального ремонту Київської дитячої клінічної лікарні №2 на 84,31 млн грн.

А у травні 2017 року батьки учнів ЗОШ №29 звинуватили «Плутон-С» у розкраданні 1,5 млн грн, виділених КП «Київбудреконструкція» на ремонт двох спортзал. Тоді, згідно із заявами батьків, директора школи змушували підписати акт виконаних робіт з ремонту спортивної зали. Але він відмовлявся, бо роботи не завершили.

«Замість капітального ремонту зробили косметичний, а грошей списали, як за новий. Пофарбували поверх гнилих дощок неякісною токсичною фарбою, від якої досі залишаються сліди на дитячому одязі», – казав член батьківського комітету Олег Павлович.

Після виконання таких ремонтних робіт батьки ініціювали взяття проб повітря та лабораторні дослідження, що виявили перевищення норм концентрації формальдегіду у 4,3 раза, аміаку – у 1,5 раза.

Цікаво, що вже після того, як правоохоронні органи зацікавилися діяльністю ТОВ «Плутон-С», ця компанія далі вигравала столичні тендери. Приміром, у жовтні минулого року вона зобов’язалася утеплити стіни та замінити вікна в дитячій лікарні №1, а в листопаді – зробити капітальний ремонт у дитячому садочку №661. Обидва ці об’єкти знов-таки розташовані в Оболонському районі.

За яким графіком здійснюватиметься реконструкція двох пришкільних стадіонів, наразі не відомо.

Рух ЧЕСНО намагався з’ясувати це в підрядника, але телефонний номер, наведений у реєстраційних даних, не обслуговується.

Очевидно, що до весни роботи навряд поновляться. А 2020 року відбудуться місцеві вибори, тож кандидати в депутати зможуть використати довгограючу тему під час кампанії, мовляв, «обирайте нас – ми з’ясуємо, чому підрядник не працює».

Нині, за словами Людмили Костенко, щодо стадіону біля школи №194 вирішується питання розірвання договору з підрядною організацією.

«Неосвоєні кошти мають бути перерозподілені на реконструкцію дитячого садочка №436 на вулиці Автозаводській, 17-А», – каже вона.

Але наслідком розірвання договору, хай як якісно замовник прописав обґрунтування, можуть бути багаторічні судові процеси, адже підрядник може не погодитися з позицією замовника. А якщо навіть той не піде до суду, то не відомо, скільки часу знадобиться на проведення нового тендера. І весь цей час один стадіон чи два стоятимуть пусткою.